Світлана зі своїм чоловіком вже давно мріяли про допомогу дітям-сиротам.
Кілька років вони досліджували тему сирітства, їздили в декілька центрів в Україні. Але жодна запропонована модель не знайшла відгуку в їхніх серцях. Чоловік Світлани був взагалі проти усиновлення дітей.
Дізнавшись про проект Наставництва, подружжя пройшли тренінг.
В одному з притулків Світлана стала наставником для дівчинки Юлі.
Їх взаємодія тривала не дуже довго, але за цей час у пари утворився тісний зв'язок, розвинулися відносини довіри. Цими відносинами були задоволені і вихованка і наставниця. Крім наставниці, з Юлею дуже здружилася вся сім'я Світлани.
Незабаром, напередодні Новорічних свят з'ясувалося, що Юлю повинні розподілити в віддалений інтернат в глухому селі. Дівчинка була дуже засмучена цією новиною. Все керівництво притулку переживало за подальшу долю дівчинки.
Після обговорення на сімейній раді, було прийнято рішення, яке вплинуло на всю подальшу долю дівчинки - вони оголосили про усиновлення Юлі!
Вся сім'я відкрила свої серця і незабаром святкувала народження нового члена сім'ї - дочки, Юлії Євгенівни
